страждальник
стражда́льник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- страждальник — див. страдник Словник чужослів Павло Штепа
- страждальник — СТРАЖДА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що стра́дник 1. Словник української мови у 20 томах
- страждальник — -а, ч. Те саме, що страдник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- страждальник — МУ́ЧЕНИК (той, хто зазнає або зазнав мук, випробувань), СТРА́ДНИК, СТРАЖДА́ЛЬНИК, СТРАЖДА́ЛЕЦЬ. Сагайдачний раптом виріс в його очах, перетворився на казкового велетня, героя, мученика і страдника за свій обов'язок (З. Словник синонімів української мови
- страждальник — СТРАЖДА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що стра́дник 1. Словник української мови в 11 томах