страждальник

МУ́ЧЕНИК (той, хто зазнає або зазнав мук, випробувань), СТРА́ДНИК, СТРАЖДА́ЛЬНИК, СТРАЖДА́ЛЕЦЬ. Сагайдачний раптом виріс в його очах, перетворився на казкового велетня, героя, мученика і страдника за свій обов'язок (З. Тулуб); Відтепер полюбив він мовчати.., легко втомлювавсь, виглядав, наче який страждалець (А. Кримський).

МУ́ЧЕНИК (канонізований церквою святий, який зазнав мук за віру), СТРА́ДНИК, СТРАЖДА́ЛЬНИК, СТРАЖДА́ЛЕЦЬ, СТРАСТОТЕ́РПЕЦЬ заст. Той німб, той ореол, яким вінчали учителя, як святого мученика (до того вінчали лицемірно), мене як учителя обурював і ображав (С. Васильченко); Зимовий вечір.. Батько велику книгу читає про страдників Божих, що за віру святу йшли з радістю і в огонь, і на страту (М. Старицький); Я не Сократ, не геній, не мудрець, Не страстотерпець, а лише людина (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страждальник — стражда́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. страждальник — див. страдник Словник чужослів Павло Штепа
  3. страждальник — СТРАЖДА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що стра́дник 1. Словник української мови у 20 томах
  4. страждальник — -а, ч. Те саме, що страдник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. страждальник — СТРАЖДА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що стра́дник 1. Словник української мови в 11 томах