страждальний
БО́ЛІСНИЙ (викликаний болем, болями, хворобою, пов'язаний з ними; який виражає біль), БОЛЮ́ЧИЙ, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЙ, СТРАЖДЕ́ННИЙ, СТРАЖДА́ЛЬНИЙ рідше, СТРАЖДА́ЛЬНИЦЬКИЙ рідше (про вираз обличчя, очі і т. ін. — який виражає страждання, перейнятий ним). Раптово спазма здушила їй горло. Болісна гримаса пробігла по обличчю (Є. Гуцало); Згадав (Преображенський) останню зустріч з "кореспондентом". І холод болючий пронизав його істоту (І. Ле); Нестямна боляча згага занімала, розходилася по всьому тілу (Панас Мирний); З таким мученицьким обличчям підводився (Довбня) зі стільця, наче сходив на голгофу (І. Кириленко); — Я чаю дуже хочу, замерз, — сказав він, намагаючись усміхнутися, але на обличчі з'явилася тільки страдницька гримаска (В. Собко); Іван глянув на неї темними, страдними очима, і в погляді його не було ніяких почуттів (В. Собко); Катя зупинилась, глянула на його посуворіле, стражденне обличчя (В. Козаченко).
Значення в інших словниках
- страждальний — стражда́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- страждальний — СТРАЖДА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що стра́дницький 3. Чорні оченята [дівчинки] дивилися в батькові очі, такі ж палючі, як і в неї, і такі страждальні й владні (Іван Ле); Сіла [Анюта] на лавку, згорбилась, як пастушка біля осіннього вогнища. Словник української мови у 20 томах
- страждальний — -а, -е. Те саме, що страдницький 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- страждальний — СТРАЖДА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що стра́дницький 3. Чорні оченята [дівчинки] дивилися в батькові очі, такі ж палючі, як і в неї, і такі страждальні й владні (Ле, Міжгір’я, 1953, 326); Сіла [Анюта] на лавку, згорбилась, як пастушка біля осіннього вогнища. Словник української мови в 11 томах