1. Словник української мови у 20 томах

страждальний

СТРАЖДА́ЛЬНИЙ, а, е.

Те саме, що стра́дницький 3.

Чорні оченята [дівчинки] дивилися в батькові очі, такі ж палючі, як і в неї, і такі страждальні й владні (Іван Ле);

Сіла [Анюта] на лавку, згорбилась, як пастушка біля осіннього вогнища. Губи її тихо тремтіли, а обличчя було сирітським і страждальним (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страждальний — стражда́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. страждальний — -а, -е. Те саме, що страдницький 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. страждальний — БО́ЛІСНИЙ (викликаний болем, болями, хворобою, пов'язаний з ними; який виражає біль), БОЛЮ́ЧИЙ, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЙ, СТРАЖДЕ́ННИЙ, СТРАЖДА́ЛЬНИЙ рідше, СТРАЖДА́ЛЬНИЦЬКИЙ рідше (про вираз обличчя, очі і т. ін. Словник синонімів української мови
  4. страждальний — СТРАЖДА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що стра́дницький 3. Чорні оченята [дівчинки] дивилися в батькові очі, такі ж палючі, як і в неї, і такі страждальні й владні (Ле, Міжгір’я, 1953, 326); Сіла [Анюта] на лавку, згорбилась, як пастушка біля осіннього вогнища. Словник української мови в 11 томах