страмовисько
СТРАМО́ВИСЬКО, а, с., розм. То саме, що со́ром 2-4.
Павлик чоло хмурить, очей не підводить: хоч би до нього черга не дійшла, страмовисько на весь клас (Горд., Буян, 1938, 38);
— У санвзвод підеш? — Ти що: п’яний чи кулака просиш? Пішов би я на страмовисько! — Дуже ти боїшся страмовиська… (Гончар, III, 1959, 278).
Словник української мови (СУМ-11)