страмнючий
СТРАМНЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що безсоро́мний.
— А, так ти, страмнюча, півнів нищити?! Воно ж курча.. Замість вигнати по-хорошому — грудкою?! (Вишня, І, 1956, 105).
Словник української мови (СУМ-11)СТРАМНЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що безсоро́мний.
— А, так ти, страмнюча, півнів нищити?! Воно ж курча.. Замість вигнати по-хорошому — грудкою?! (Вишня, І, 1956, 105).
Словник української мови (СУМ-11)