Орфографічний словник української мови

страмнючий

страмню́чий

прикметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. страмнючий — див. нахабний  Словник синонімів Вусика
  2. страмнючий — СТРАМНЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що безсоро́мний. – А, так ти, страмнюча, півнів нищити?! Воно ж курча .. Замість вигнати по-хорошому – грудкою?! (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах
  3. страмнючий — -а, -е, розм. Те саме, що безсоромний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. страмнючий — БЕЗСОРО́МНИЙ (який не почуває сорому, не соромиться за свої аморальні, непристойні вчинки), БЕЗСТИ́ДНИЙ заст., розм. рідше, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; СОРОМІ́ТНИЙ, СТИДКИ́Й розм., СТРАМНИ́Й розм., СТРАМНЮ́ЧИЙ підсил. розм. (перев. у знач.  Словник синонімів української мови
  5. страмнючий — СТРАМНЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що безсоро́мний. — А, так ти, страмнюча, півнів нищити?! Воно ж курча.. Замість вигнати по-хорошому — грудкою?! (Вишня, І, 1956, 105).  Словник української мови в 11 томах