страмно —
СТРА́МНО, пред., розм. Те саме, що со́ромно. Це страмно було б і родові, як сина у москалі узяли – невістку геть одіпхнути... (Панас Мирний); [Федора:] А куди ото?.. Бач – як собака зігнувся... Страмно поглянути людям у вічі, тікаєш... (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
страмно —
присудк. сл., розм. Те саме, що соромно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
страмно —
СО́РОМНО присудк. сл. (про відчуття сорому), СО́РОМ, СТИ́ДНО, СТИД, СО́ВІСНО, ПО́СОРОМНО, СОРОМО́ТА розм., СТРА́МНО розм., УСТИ́ДНО (ВСТИ́ДНО) діал. Дмитрові стало соромно за свою гарячковість (М. Стельмах); — Як тобі не сором чужі гроші красти? (М.
Словник синонімів української мови
страмно —
СТРА́МНО, присудк. сл., розм. Те саме, що со́ромно. Це страмно було б і родові, як сина у москалі узяли — невістку геть одіпхнути… (Мирний, IV, 1955, 51); [Федора:] А куди ото?..Бач — як собака зігнувся… Страмно поглянути людям у вічі, тікаєш… (Вас., III, 1960, 147).
Словник української мови в 11 томах
страмно —
Страмно нар. = соромно. Камен. у.
Словник української мови Грінченка