Словник української мови в 11 томах

страховий

СТРАХОВИ́Й, а́, е́.

1. Стос. до страхування (у 2 знач.).

До відання Української Радянської Соціалістичної Республіки в особі її найвищих органів державної влади та органів державного управління належать: а) встановлення Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки і контроль за її додержанням;.. й) керування страховою і ощадною справою (Конст. УРСР, 1969, 7);

// Признач. для соціального страхування.

В нашім купе їдуть сільська вчителька, її донька.. і службовець якогось страхового бюро (Гончар, Зустрічі.., 1950, 4);

// у знач. ім. страхові́, ви́х, мн. Гроші, які вносять або одержують при страхуванні.

∆ Страхова́ оці́нка — визначення вартості будівель, що належать окремим особам, на основі якої встановлюють страхову суму.

[Степан Демидович:] А не чули чого про страхові оцінки? [Писар:] Ні, не чував (Сам., II, 1958, 128);

Страхова́ пла́та; Страхови́й вне́сок — грошова сума, яку періодично вносить особа чи установа за себе або своє майно відповідно договору про страхування;

Страхова́ су́ма — грошова сума, в межах якої страхувач відповідає перед страхувальником у разі настання страхового випадку.

Тижнів через два чи три викликали Валентину Карпівну в якусь контору і сповістили, що їй належить одержати п’ятдесят тисяч карбованців страхової суми (Жур., Звич. турботи, 1960, 228);

Страхови́й ви́падок — обставина, внаслідок якої виникає обов’язок страхувача;

Страхови́й фонд — фонд, утворюваний через систему державного страхування за рахунок внесків колгоспів, кооперативних і громадських організацій та населення.

2. Пов’язаний із соціальним страхуванням; який займається страхуванням.

Страхова компанія; Страховий делегат.

Страхова́ ка́са — у СРСР до 1933 р. — єдиний орган проведення державного соціального страхування.

3. Який служить для забезпечення кого-, чого-небудь у разі нещасного випадку або непередбачених несприятливих обставин; який створюється на всякий випадок.

Умовою успішного розвитку колгоспів є правильне поєднання нагромадження і споживання при розподілі доходів. Колгоспи не можуть розвиватися без постійного розширення своїх виробничих, страхових, культурно-побутових громадських фондів (Програма КПРС, 1961, 72);

Багато першокласного зерна, особливо знаменитої російської пшениці, необхідно для торгівлі на зовнішньому ринку, а також для створення страхових державних запасів (Наука.., 5, 1959, 8);

Яра пшениця — найбільш ефективна страхова культура (Хлібороб Укр., 10, 1968, 24).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. страховий — страхови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. страховий — [страховий] м. (на) -вому/-хоув'ім, мн. -хоув'і  Орфоепічний словник української мови
  3. страховий — Забезпечневий  Словник чужослів Павло Штепа
  4. страховий — СТРАХОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до страхування (у 2 знач.). Страхова справа; // Признач. для соціального страхування. В нашім купе їдуть сільська вчителька, її донька .. і службовець якогось страхового бюро (О.  Словник української мови у 20 томах
  5. страховий — -а, -е. 1》 Стос. до страхування (у 2 знач.). || Признач. для соціального страхування. || у знач. ім. страхові, -вих, мн. Гроші, що їх вносять або одержують при страхуванні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. страховий — Страховий, -а, -е ? В Крим дорога дуже далекая, а ще хура страховая. Чуб. V. 1044.  Словник української мови Грінченка