страховий
страхови́й
-а, -е.
1》 Стос. до страхування (у 2 знач.).
|| Признач. для соціального страхування.
|| у знач. ім. страхові, -вих, мн. Гроші, що їх вносять або одержують при страхуванні.
Страхова медицина — форма медичного обслуговування населення з оплатою такого обслуговування із страхових фондів, які формуються з бюджетних асигнувань та внесків підприємств і громадян.
Страхова оцінка — визначення вартості будівель, що належать окремим особам, на основі якої встановлюють страхову суму.
Страхова плата; Страховий внесок — грошова сума, яку періодично вносить особа чи установа за себе або своє майно згідно з договором про страхування.
Страхова сума — грошова сума, в межах якої страхувач відповідає перед страхувальником у разі настання страхового випадку.
Страхове відшкодування — сума, яку сплачує страховик страхувальнику для покриття його збитків від страхового випадку.
Страховий агент (брокер) — громадянин або юридична особа, які діють від імені страхувача і за його дорученням відповідно з наданими повноваженнями.
Страховий випадок — обставина, внаслідок якої виникає обов'язок страхувача.
Страховий внесок — див. страхова плата.
Страховий збір — плата за обов'язкове страхування пасажирів, що включається у вартість квитка.
Страховий поліс — документ (зазвичай іменний), що видається страховою організацією страхувальнику на засвідчення договору страхування.
Страховий пул — об'єднання страхових компаній.
Страховий ризик — імовірна подія, на випадок якої проводиться страхування.
Страховий тариф — брутто-ставка у вартісному виразі або у відсотках з одиниці страхової суми.
Страховий фонд — грошовий фонд, кошти якого йдуть на відшкодування збитків і виплату інших грошових сум під час стихійного лиха, нещасних випадків тощо.
2》 Пов'язаний із соціальним страхуванням; який займається страхуванням. Страхова компанія.
3》 Який служить для забезпечення кого-, чого-небудь у разі нещасного випадку або непередбачених несприятливих обставин; який створюється на всяк випадок.
Великий тлумачний словник сучасної української мови