страховіття
СТРАХОВІ́ТТЯ, я, с., рідко.
1. Те саме, що страхо́вище.
Гнітючий настрій опанував бійців. Не чути було розмов, похмуро позирали партизани на вогняне страховіття (Воскр., Весна.., 1939, 74).
2. у знач. присл. Те саме, що страх 4.
Чи ти ба, яке страховіття надворі (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)