страховіття
СТРАХОВІ́ТТЯ, я, с., рідко.
1. Те саме, що страхо́вище.
Гнітючий настрій опанував бійців. Не чути було розмов, похмуро позирали партизани на вогняне страховіття (С. Воскрекасенко).
2. у знач. присл. Те саме, що страх¹ 4.
Чи ти ба, яке страховіття надворі (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)