1. Словник української мови у 20 томах

страховіття

СТРАХОВІ́ТТЯ, я, с., рідко.

1. Те саме, що страхо́вище.

Гнітючий настрій опанував бійців. Не чути було розмов, похмуро позирали партизани на вогняне страховіття (С. Воскрекасенко).

2. у знач. присл. Те саме, що страх¹ 4.

Чи ти ба, яке страховіття надворі (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страховіття — страхові́ття іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. страховіття — див. страшило Словник синонімів Вусика
  3. страховіття — -я, с., рідко. 1》 Те саме, що страховище. 2》 у знач. присл. Те саме, що страх 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. страховіття — СТРАХІ́ТТЯ перев. мн. (страшні, згубні, небезпечні собою або своїми наслідками події, те, що вселяє почуття страху), СТРАХО́ВИНА́, ЖАХ, ЖАХІ́ТТЯ, КОШМА́Р розм., СТРАХО́ВИЩЕ розм., СТРАХОВИ́ДДЯ розм., СТРАХОТА́ розм., СТРАХОВИ́ННЯ розм., СТРАХОВІ́ТТЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. страховіття — СТРАХОВІ́ТТЯ, я, с., рідко. 1. Те саме, що страхо́вище. Гнітючий настрій опанував бійців. Не чути було розмов, похмуро позирали партизани на вогняне страховіття (Воскр., Весна.., 1939, 74). 2. у знач. присл. Те саме, що страх 4. Чи ти ба, яке страховіття надворі (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. страховіття — Страховіття, -тя с. = страхіття. Чи ти ба, яке страховіття на дворі. Лебед. у. Словник української мови Грінченка