страховка
СТРАХО́ВКА, и, ж.
1. Те саме, що страхува́ння 1, 2.
– Ми ходимо в гори вивчати їх, а не скручувати собі в'язи. Отже, жодного кроку без взаємної страховки (Ю. Шовкопляс);
Вітер свистів і хрипів на всі голоси, намагаючись щохвилини скинути вниз альпіністів, що висіли на стрімкій стіні, але страховка на гаках надійно тримала (з газ.).
2. розм. Грошова сума, яка виплачується потерпілій особі або установі згідно договору про страхування.
Говорили ото нам: – Застрахуйте, товариші селяни, хату, застрахуйте хліви, застрахуйте комору... Платити не багато, а воно, не дай бог якого нещастя, дивись – страховку одержав і знову хазяїн... (Остап Вишня).
3. розм. Те саме, що Страхова́ пла́та (див. страхови́й).
[Гаєнко:] О, і Мотря тут!.. Краще б ти несла страховку швидше до сільради (С. Голованівський).
Значення в інших словниках
- страховка — страхо́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- страховка — Забезпека Словник чужослів Павло Штепа
- страховка — -и, ж. 1》 Те саме, що страхування 1), 2). 2》 розм. Грошова сума, що виплачується потерпілій особі або установі згідно з договором про страхування. 3》 розм. Те саме, що страхова плата (див. страховий). Великий тлумачний словник сучасної мови
- страховка — СТРАХО́ВКА, и, ж. 1. Те саме, що страхува́ння 1, 2. — Ми ходимо в гори вивчати їх, а не скручувати собі в’язи. Отже, жодного кроку без взаємної страховки (Шовк. Словник української мови в 11 томах