Словник української мови в 11 томах

стрекуліст

СТРЕКУЛІ́СТ, а, ч., розм., рідко. Дрібний канцелярський службовець;

// перен. Спритна людина, що вміє добре влаштовувати свої справи, вдається до хитрощів.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. стрекуліст — стрекулі́ст іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. стрекуліст — СТРЕКУЛІ́СТ, а, ч., розм., рідко. Дрібний канцелярський службовець; // перен. Спритна людина, що вміє добре влаштовувати свої справи, вдається до хитрощів.  Словник української мови у 20 томах
  3. стрекуліст — -а, ч., розм., рідко. Дрібний канцелярський службовець. || перен. Спритна людина, що вміє добре залагоджувати свої справи, вдається до хитрощів.  Великий тлумачний словник сучасної мови