стрибкий

СТРИБКИ́Й, а́, е́, розм. Жвавий, рухливий, прудкий.

Стрибкий, як живчик (Сл. Гр.);

— Може, твій Роман надумався її сватати? — Та… — сказала Зінька і махнула рукою на повітрі, — чи думає, чи не думає, а так… трохи йому впала в очі. А вона якась стрибка та проворна (Н.-Лев., VI, 1966, 325).

Значення в інших словниках

1. стрибкий — стрибки́й прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. стрибкий — СТРИБКИ́Й, а́, е́, розм. Жвавий, рухливий, прудкий. Стрибкий, як живчик (Сл. Б. Грінченка); – Може, твій Роман надумався її сватати? – Та... – сказала Зінька і махнула рукою на повітрі, – чи думає, чи не думає, а так... трохи йому впала в очі. А вона якась стрибка та проворна (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
3. стрибкий — -а, -е, розм. Жвавий, рухливий, прудкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стрибкий — Стрибкий, -а, -е Любящій скакать, прыгать. Стрибкий, як живчик. Ном. № 8470.  Словник української мови Грінченка