стрибаючий

СТРИБА́ЮЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до стриба́ти 1, 3.

На хвилину закляк [Іван], дивлячись на розгойданий, стрибаючий на воді човен з переляканими людьми (Коцюб., І, 1955, 386).

2. у знач. прикм. Який стрибає (у 1 знач.).

Ходила вона маленькими швидкими кроками і через те робила враження маленької стрибаючої синички (Десняк, Опов., 1951, 110);

// Який пересувається стрибаючи (про машини та механізми).

Ведуться розробки крокуючих, бігаючих, стрибаючих та повзаючих машин (Наука.., 1, 1969, 14).

Значення в інших словниках

1. стрибаючий — стриба́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. стрибаючий — СТРИБА́ЮЧИЙ, а, е. Який стрибає (у 1, 3 знач.). На хвилину закляк [Іван], дивлячись на розгойданий, стрибаючий на воді човен з переляканими людьми; Ходила вона маленькими швидкими кроками і через те робила враження маленької стрибаючої синички (О.  Словник української мови у 20 томах