стрибаючий
СТРИБА́ЮЧИЙ, а, е.
Який стрибає (у 1, 3 знач.).
На хвилину закляк [Іван], дивлячись на розгойданий, стрибаючий на воді човен з переляканими людьми;
Ходила вона маленькими швидкими кроками і через те робила враження маленької стрибаючої синички (О. Десняк);
// Який пересувається стрибаючи (про машини та механізми).
Ведуться розробки крокуючих, бігаючих, стрибаючих та повзаючих машин (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)