стрибаючий — Орфографічний словник української мови

стрибаючий — СТРИБА́ЮЧИЙ, а, е. Який стрибає (у 1, 3 знач.). На хвилину закляк [Іван], дивлячись на розгойданий, стрибаючий на воді човен з переляканими людьми; Ходила вона маленькими швидкими кроками і через те робила враження маленької стрибаючої синички (О. Словник української мови у 20 томах
стрибаючий — СТРИБА́ЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до стриба́ти 1, 3. На хвилину закляк [Іван], дивлячись на розгойданий, стрибаючий на воді човен з переляканими людьми (Коцюб., І, 1955, 386). 2. у знач. прикм. Який стрибає (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах