стройовик
СТРОЙОВИ́К, а́, ч. Той, хто служить у стройових військових частинах.
Йому, очевидно, не до душі була вся ця «бойова» операція: то був звичайний офіцер-стройовик, незвичний і неохочий до поліцейської служби (Смолич, V, 1959, 612).
Словник української мови (СУМ-11)