Великий тлумачний словник сучасної мови

стройовик

стройови́к

-а, ч.

Той, хто служить у стройових військових частинах.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стройовик — стройови́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. стройовик — СТРОЙОВИ́К, а́, ч. Той, хто служить у стройових військових частинах. Йому, очевидно, не до душі була вся ця “бойова” операція: то був звичайний офіцер-стройовик, незвичний і неохочий до поліцейської служби (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  3. стройовик — СТРОЙОВИ́К, а́, ч. Той, хто служить у стройових військових частинах. Йому, очевидно, не до душі була вся ця «бойова» операція: то був звичайний офіцер-стройовик, незвичний і неохочий до поліцейської служби (Смолич, V, 1959, 612).  Словник української мови в 11 томах