струшений

СТРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до струси́ти 1-3, 6.

Стіжок по́повза посунувся, не лишивши на стерні жодної зернини, струшеної при натяганні його на тягалку [пристрій для перетягування чого-небудь] (Ле, Право.., 1957, 23);

Осінь… Шкільний сад. Нас, учнів, пускають туди разом із осінніми вітрами, коли вже струшена бувала там уся садовина (Вас., Вибр., 1954, 40);

*У порівн. Холодні думки, наче струшений іній, огорнули дівчину (Стельмах, Хліб.., 1959, 486).

Значення в інших словниках

1. струшений — стру́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. струшений — СТРУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до струси́ти 1–3, 6. Стіжок по́повза посунувся, не лишивши на стерні жодної зернини, струшеної при натяганні його на тягалку [пристрій для перетягування чого-небудь] (Іван Ле); Осінь... Шкільний сад.  Словник української мови у 20 томах
3. струшений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до струсити 1-3), 6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. струшений — Стру́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)