стрясонути

СТРЯСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., однокр., розм. Підсил. до стрясну́ти.

Грубе шарпання, оце, що він так розлючено стрясонув її, подіяло на Світлану дивовижно. Сили її мовби одразу вернулись (Гончар, II, 1959, 99);

Дріб’язковий з теоретичного боку конфлікт.. мобілізував Захара, міцно стрясонув (Ле, Право.., 1957, 293).

Значення в інших словниках

1. стрясонути — стрясону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. стрясонути — СТРЯСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод., однокр., розм. Підсил. до стрясну́ти. Грубе шарпання, оце, що він так розлючено стрясонув її, подіяло на Світлану дивовижно. Сили її мовби одразу вернулись (О.  Словник української мови у 20 томах
3. стрясонути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., однокр., розм. Підсил. до стряснути.  Великий тлумачний словник сучасної мови