стрілчатий

СТРІ́ЛЧАТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що стрілча́стий 1.

Галя мала густу, темну косу, чорні, як дві тернини, очі з довгими стрілчатими віями (Вас., Вибр., 1954, 94);

Надворі ластівки стрілчаті Щебетали світло: щастя є! (Рильський, II, 1960, 269).

Значення в інших словниках

1. стрілчатий — СТРІ́ЛЧАТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що стрілча́стий 1. Галя мала густу, темну косу, чорні, як дві тернини, очі з довгими стрілчатими віями (С. Васильченко); Надворі ластівки стрілчаті Щебетали світло: щастя є! (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
2. стрілчатий — -а, -е, рідко. Те саме, що стрілчастий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови