стрільний

СТРІ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко.

1. Стос. до стрільби ( див. стрільба́¹ 1).

Іде весна. Хутко вже зацвірінькають пташки, повіє теплий вітерець, запахне стрільним порохом у повітрі (Козл., Щури.., 1956, 159);

Смерть має свій дух. Вона тхне кров’ю, стрільним порохом (Томч., Жменяки, 1964, 155).

2. Те саме, що вогнепа́льний 2.

Стрільна рана (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. стрільний — стрі́льний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. стрільний — СТРІ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. 1. Стос. до стрільби (див. стрільба́¹ 1). Іде весна. Хутко вже зацвірінькають пташки, повіє теплий вітерець, запахне стрільним порохом у повітрі (П. Козланюк); Смерть має свій дух. Вона тхне кров'ю, стрільним порохом (М.  Словник української мови у 20 томах
3. стрільний — -а, -е, рідко. 1》 Стос. до стрільби (див. стрільба I 1)). 2》 Те саме, що вогнепальний 2). Стрільна рана.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стрільний — Стрільний, -а, -е Огнестрѣльный. Стрільни рана.  Словник української мови Грінченка