стрільник
СТРІ́ЛЬНИК, а, ч., іст. Майстер, що виготовляє стріли.
У Києві [у XVII ст.] існували цехи: кравецький, ковальський, шевський, цирульний, кушнірський, а також стрільників, лучників та ін. (Іст. УРСР, І, 1953, 285).
Словник української мови (СУМ-11)