стрімголовий
СТРІМГОЛО́ВИЙ, а, е. Те саме, що стрімки́й 1, 2.
Пронизані сонцем ранковим, Стояли обоє вони Над спадом стіни стрімголовим, Над пругом стрімким крутизни (Бажан, Роки, 1957, 264);
Ревли літаки. Стрімголові бомби освистували людське життя катастрофічним свистом (Довж., I, 1958, 389).
Словник української мови (СУМ-11)