стріпок
СТРІПО́К, пка́, ч., діал. Зменш. до стріп 1.
Пішов [Левко] до стайні.. З-під стріпка дістав намерзлий мідний ключ, відімкнув замок і, згинаючись в дверях, зупинився перед своїми буланими (Стельмах, І, 1962, 69).
Словник української мови (СУМ-11)