стріпок

СТРІПО́К, пка́, ч., діал.

Зменш. до стріп 1.

Пішов [Левко] до стайні .. З-під стріпка дістав намерзлий мідний ключ, відімкнув замок і, згинаючись в дверях, зупинився перед своїми буланими (М. Стельмах);

Над Ждановою головою був вирваний стріпок і парубок бачив у дірці шмат неба й жменю зірок, ясних та чистих, які, однак, злякано тремтіли (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. стріпок — стріпо́к іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. стріпок — -пка, ч., діал. Зменш. до стріп 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стріпок — СТРІПО́К, пка́, ч., діал. Зменш. до стріп 1. Пішов [Левко] до стайні.. З-під стріпка дістав намерзлий мідний ключ, відімкнув замок і, згинаючись в дверях, зупинився перед своїми буланими (Стельмах, І, 1962, 69).  Словник української мови в 11 томах