1. Словник української мови у 20 томах

стріпок

СТРІПО́К, пка́, ч., діал.

Зменш. до стріп 1.

Пішов [Левко] до стайні .. З-під стріпка дістав намерзлий мідний ключ, відімкнув замок і, згинаючись в дверях, зупинився перед своїми буланими (М. Стельмах);

Над Ждановою головою був вирваний стріпок і парубок бачив у дірці шмат неба й жменю зірок, ясних та чистих, які, однак, злякано тремтіли (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стріпок — стріпо́к іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. стріпок — -пка, ч., діал. Зменш. до стріп 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стріпок — СТРІПО́К, пка́, ч., діал. Зменш. до стріп 1. Пішов [Левко] до стайні.. З-під стріпка дістав намерзлий мідний ключ, відімкнув замок і, згинаючись в дверях, зупинився перед своїми буланими (Стельмах, І, 1962, 69). Словник української мови в 11 томах