стріпування
СТРІ́ПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. стрі́пувати.
Для досліду зрізували гострою бритвою верхівки стебел.. Зв’язані стебла тримали в дистильованій воді протягом доби, після чого, струсивши воду енергійним стріпуванням, стебла зважували і залишали їх в лабораторії для вільного висихання (Укр. бот. ж., XVIII, 1, 1961, 42).
Словник української мови (СУМ-11)