ступник
СТУПНИ́К, а́, ч., діал.
1. Крок.
Христя задумалася. Пройшла скільки ступників мовчки (Мирний, III, 1954, 354).
2. Майстерня або фабрика, де валяють вовну, шерсть і т. ін.; валяльня, сукновальня.
Він відчинив низенькі двері, вогкі і масні від випарів, і ввів своїх гостей до ступника (Тулуб, Людолови, II, 1957, 310).
Словник української мови (СУМ-11)