ступою

СТУПО́Ю, присл.

1. Повільним кроком.

2. Найповільнішим алюром, не риссю.

Коняка винесла в поле, втомилась і почвалала ступою (Коцюб., II, 1955, 280);

Козаков, насторожено з’їжившись у своєму сідлі, наказав товаришам пустити коней ступою (Гончар, І, 1954, 398);

Біль був такий незносний, що довелося перевести коня спершу на рись, а там і зовсім — ступою (Загреб., Диво, 1968, 415);

// Повільно, не поспішаючи (про їзду на коні).

На камені кілька хлопців Черепками грає, Аж ступою через греблю Панок проїжджає (Рудан., Тв., 1959, 182);

Нагнувши голову, Щупак їхав по тротуару ступо́ю і скоса пильно приглядавсь до колони демонстрантів (Головко, II, 1957, 626).

Значення в інших словниках

1. ступою — ступо́ю прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ступою — пр., (тихою) кроком; (- коней) найтихшою ходою, не чвалом, повільно.  Словник синонімів Караванського
3. ступою — СТУПО́Ю, присл. 1. Повільним кроком. 2. Найповільнішим алюром, не риссю. Коняка винесла в поле, втомилась і почвалала ступою (М. Коцюбинський); Козаков, насторожено з'їжившись у своєму сідлі, наказав товаришам пустити коней ступою (О.  Словник української мови у 20 томах
4. ступою — присл. 1》 Повільним кроком. 2》 Найповільнішим алюром, не риссю. || Повільно, не поспішаючи (про їзду на коні).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ступою — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО...  Словник синонімів української мови