стурбуватися

СТУРБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Відчути неспокій, тривогу; занепокоїтися, схвилюватися.

Кайдашиха догадалась, до чого воно йдеться, і трохи стурбувалась.. Вона боялась, щоб Мотря часом не випряла всього прядива (Н.-Лев., II, 1956, 296);

Порицька так стурбувалась, аж обличчя плямистою краскою вкрилось (Л. Укр., III, 1952, 748);

Всі вони дуже стурбувались, почувши, що Ант два дні тому пішов до лісу й не повернувся (Скл., Святослав, 1959, 16).

Значення в інших словниках

1. стурбуватися — стурбува́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стурбуватися — див. хвилюватися  Словник синонімів Вусика
3. стурбуватися — СТУРБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Відчути неспокій, тривогу; занепокоїтися, схвилюватися. Кайдашиха догадалась, до чого воно йдеться, і трохи стурбувалась .. Вона боялась, щоб Мотря часом не випряла всього прядива (І.  Словник української мови у 20 томах
4. стурбуватися — -уюся, -уєшся, док. Відчути неспокій, тривогу; занепокоїтися, схвилюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стурбуватися — ТУРБУВА́ТИСЯ за кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ким, чим, ДБА́ТИ про кого-що, за кого-що, КЛОПОТА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ОПІКА́ТИ (ОПІ́КУВАТИ) кого...  Словник синонімів української мови
6. стурбуватися — Стурбуватися, -буюся, -єшся гл. Встревожиться.  Словник української мови Грінченка