стьобаний
СТЬО́БАНИЙ¹, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до стьоба́ти¹.
2. у знач. прикм. Зробл. на ватній прокладці і прошитий наскрізь великими стібками.
Вночі мороз став дужчий. Холод забирався під стьобаний ватник, мерзли коліна під солдатськими штаньми (Ткач, Крута хвиля, 1956, 137);
Він мерз від вогкого подиху з яру і.. кутався в стьобану ватянку (Панч, І, 1956, 270).
СТЬО́БАНИЙ², а, е. Дієпр.. пас. мин. ч. до стьоба́ти².
Словник української мови (СУМ-11)