стьобанка
СТЬО́БАНКА, и, ж., розм. Те саме, що ва́тник.
Наташа принесла йому в передпокій валянки і ватяну стьобанку під шинель і примусила його при ній одягтися (Тулуб, В степу.., 1964, 188);
Їх було дев’ятнадцять.. На всіх ватяні стьобанки до колін, з однією кишенею, і підшиті гумою валянки (Підс., Віч-на-віч, 1962, 117).
Словник української мови (СУМ-11)