стьобання —
стьоба́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
стьобання —
СТЬОБА́ННЯ, я, с. Дія за знач. стьоба́ти¹. Та кінь не реагує на стьобання, він тільки приплющае очі, поводить головою по землі, в пилюці й видихав з шумом повітря, роблячи з пилюки маленьку хмарку (І. Багряний).
Словник української мови у 20 томах
стьобання —
-я, с. Дія за знач. стьобати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови