стьобанка

ВА́ТНИК (півпальто або куртка, стьобані на ваті), ВА́ТЯНКА, ВА́ТЯНИК, ТІЛОГРІ́ЙКА, КУФА́ЙКА розм., ФУФА́ЙКА розм., СТЬО́БАНКА розм. Холод забирався під стьобаний ватник (Д. Ткач); Якийсь кремезний чолов'яга.. сидів під стіною в солдатській ватянці (А. Головко); Голуб.. зняв свій ватяник і загорнув ним дівчину (Л. Дмитерко); Вперше після зими скидаю свою ватяну куфайку (О. Гончар); Явдоха перехрестилась, ватяну фуфайку на плечі — і з хати (Григорій Тютюнник); За хвилину на Баштанника натягли киптаря і стьобанку (О. Сизоненко).

Значення в інших словниках

1. стьобанка — стьо́банка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. стьобанка — СТЬО́БАНКА, и, ж., розм. Те саме, що ва́тник. Наташа принесла йому в передпокій валянки і ватяну стьобанку під шинель і примусила його при ній одягтися (З. Тулуб); Їх було дев'ятнадцять .. На всіх ватяні стьобанки до колін, з однією кишенею, і підшиті гумою валянки (О. Підсуха).  Словник української мови у 20 томах
3. стьобанка — -и, ж., розм. Те саме, що ватник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стьобанка — СТЬО́БАНКА, и, ж., розм. Те саме, що ва́тник. Наташа принесла йому в передпокій валянки і ватяну стьобанку під шинель і примусила його при ній одягтися (Тулуб, В степу.., 1964, 188); Їх було дев’ятнадцять..  Словник української мови в 11 томах