стіжечок
СТІЖЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до стіжо́к.
[Семен Мельниченко:] На токах тільки де-не-де маячив невеличкий стіжечок, дерева були обголені лютою зимою… (Кроп., І, 1958, 59);
Коли вже на току біля клуні виросло два стіжечки, — один жита, другий пшениці, — батько спитав: — Ти в книжку заглядаєш? (Панч, На калин. мості, 1965, 35);
*Образно. Кущі трави, Стіжечки верб, На вежі герб — Могутній лев, Який підійме грізний рев, Лише поруш цю тишину (Воронько, Драгі.., 1959, 18).
Словник української мови (СУМ-11)