1. Словник української мови в 11 томах

стіжечок

СТІЖЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до стіжо́к.

[Семен Мельниченко:] На токах тільки де-не-де маячив невеличкий стіжечок, дерева були обголені лютою зимою… (Кроп., І, 1958, 59);

Коли вже на току біля клуні виросло два стіжечки, — один жита, другий пшениці, — батько спитав: — Ти в книжку заглядаєш? (Панч, На калин. мості, 1965, 35);

*Образно. Кущі трави, Стіжечки верб, На вежі герб — Могутній лев, Який підійме грізний рев, Лише поруш цю тишину (Воронько, Драгі.., 1959, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стіжечок — стіже́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стіжечок — СТІЖЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до стіжо́к. [Семен Мельниченко:] На токах тільки де-не-де маячив невеличкий стіжечок, дерева були обголені лютою зимою... (М. Словник української мови у 20 томах
  3. стіжечок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до стіжок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стіжечок — Стіже́чок, -же́чка, -чкові, у -чку; -же́чки, -чків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. стіжечок — Стіжечок, -чка м. ум. отъ стіг. Словник української мови Грінченка