1. Словник української мови у 20 томах

стіжечок

СТІЖЕ́ЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до стіжо́к.

[Семен Мельниченко:] На токах тільки де-не-де маячив невеличкий стіжечок, дерева були обголені лютою зимою... (М. Кропивницький);

Коли вже на току біля клуні виросло два стіжечки, – один жита, другий пшениці, – батько спитав: – Ти в книжку заглядаєш? (П. Панч);

* Образно. Кущі трави, Стіжечки верб, На вежі герб – Могутній лев, Який підійме грізний рев, Лише поруш цю тишину (П. Воронько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стіжечок — стіже́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стіжечок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до стіжок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стіжечок — Стіже́чок, -же́чка, -чкові, у -чку; -же́чки, -чків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. стіжечок — СТІЖЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до стіжо́к. [Семен Мельниченко:] На токах тільки де-не-де маячив невеличкий стіжечок, дерева були обголені лютою зимою… (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  5. стіжечок — Стіжечок, -чка м. ум. отъ стіг. Словник української мови Грінченка