стіжкуватий
СТІЖКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий формою на стіг.
З-під барвистого серпанка [серпанку] виступали, щораз виразніше, темні стіни лісів, стіжкуваті бовдури розрізнених дерев (Фр., III, 1950, 92);
На горбатих горах пахучі сосни випростують стіжкуваті верхи (Козл., Пов. і опов., 1949, 210);
Витягнув стрик [батьків брат] Гаврило невеличку крисаню з круглим стіжкуватим наголовачем (Ков., Світ.., 1960, 130).
Словник української мови (СУМ-11)