1. Словник української мови в 11 томах

стіжкуватий

СТІЖКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий формою на стіг.

З-під барвистого серпанка [серпанку] виступали, щораз виразніше, темні стіни лісів, стіжкуваті бовдури розрізнених дерев (Фр., III, 1950, 92);

На горбатих горах пахучі сосни випростують стіжкуваті верхи (Козл., Пов. і опов., 1949, 210);

Витягнув стрик [батьків брат] Гаврило невеличку крисаню з круглим стіжкуватим наголовачем (Ков., Світ.., 1960, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стіжкуватий — стіжкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стіжкуватий — СТІЖКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий формою на стіг. З-під барвистого серпанка [серпанку] виступали, щораз виразніше, темні стіни лісів, стіжкуваті бовдури розрізнених дерев (І. Франко); На горбатих горах пахучі сосни випростують стіжкуваті верхи (П. Словник української мови у 20 томах
  3. стіжкуватий — -а, -е. Схожий за формою на стіг. Великий тлумачний словник сучасної мови