стіжок

СТІЖО́К, жка́, ч.

1. Те саме, що стіг.

Миша в стіжку не загине (Укр.. присл.., 1963, 221);

На току стіжків високих Стирчало щось мало не п’ять (Рудан., Тв., 1959, 69);

Безліч довгих ожередів та стіжків нового, тільки що звезеного хліба запалали заразом (Н.-Лев., VII, 1966, 207);

Стала [Катря] снопи складати. Накидає вилами на стіжок снопів, а тоді по драбині вилізе — викладе їх, та й знову (Головко, II, 1957, 199);

*У порівн. — Оце маю пошану від рідної жінки, — удавано зітхнув батько, натягаючи на вуха велику, мов стіжок, заячу шапку (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 170).

2. Зменш.-пестл. до стіг.

Під березу їжачок Наносив сінця стіжок (Стельмах, Жито.., 1954, 203);

Бігають зайчики, мерзнуть, тремтять.. Краще ви в поле біжіть за лісок… Знайдете там ви соломки стіжок (Олесь, Вибр., 1958, 199).

3. чого, перен. Купа предметів, перев. однорідних.

На тарілці лежав цілий стіжок маринованої риби (Н.-Лев., V, 1966, 209);

На балкон намела завірюха Стружок легеньких стіжок (Мас., Як пахне земля, 1958, 19);

// Про густе, скуйовджене волосся.

— А ще й учені книги пише [Тугаєвич]! — не витримує Матвій Боцюн, струсонувши огнистим стіжком своєї чуприни (Стельмах, І, 1962, 368).

♦ Стри́жений (остри́жений) в стіжо́к — стрижений кружком.

На покуті, під божницею, розсівся Плачинда. На його стриженому в стіжок волоссі цятками і короткими смужками масно виблискує олива (Стельмах, І, 1962, 308).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стіжок — стіжо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стіжок — [с'т'іжок] -жка, м. (на) -жку, мн. -жки, -жк'іў Орфоепічний словник української мови
  3. стіжок — СТІЖО́К, жка́, ч. 1. Те саме, що стіг. Миша в стіжку не загине (прислів'я); На току стіжків високих Стирчало щось мало не п'ять (С. Руданський); Безліч довгих ожередів та стіжків нового, тільки що звезеного хліба запалали заразом (І. Словник української мови у 20 томах
  4. стіжок — -жка, ч. 1》 Те саме, що стіг. 2》 Зменш.-пестл. до стіг. 3》 чого, перен. Купа предметів, перев. однорідних. || Про густе, скуйовджене волосся. Стрижений в стіжок — стрижений кружком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стіжок — СТІГ (щільно укладена купа сіна, соломи, снопів і т. ін.); СТІЖО́К, КОПИ́ЦЯ, ПРИКЛА́ДОК розм., КОП'Я́К діал. (менших розмірів); ОДЕ́НОК діал. (на дерев'яній основі). Золоті стоги мріють на сонці (Ю. Словник синонімів української мови
  6. стіжок — Стіжо́к, -жка́, в стіжку́; стіжки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. стіжок — Завершення дерев'яних будівель. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. стіжок — Стіжо́к, -жка м. 1) ум. отъ стіг. 2) Родъ мужской стрижки. Чоловіки стрижені усі густо в стіжок, а підголених чубів щось не видно було. О. 1862. IX. 62. Словник української мови Грінченка