сублімувати

СУБЛІМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., спец.

1. перех. Проводити сублімацію.

Сублімувати йод.

2. неперех. Зазнавати сублімації.

*Образно. Було відчуття, що він [Микола] сублімує: з твердого стану відразу переходить у газоподібний, вибухає всім тілом від болю, розсіюється в просторі (Загреб., Шепіт, 1966, 166).

Значення в інших словниках

1. сублімувати — сублімува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сублімувати — СУБЛІМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., спец. 1. що. Проводити сублімацію (у 1 знач.). Сублімувати йод. 2. Зазнавати сублімації (у 1 знач.). * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. сублімувати — -ую, -уєш, недок. і док., спец. 1》 перех. Проводити сублімацію. Сублімувати йод. 2》 неперех. Зазнавати сублімації.  Великий тлумачний словник сучасної мови