сугак
СУГА́К, а, ч. Ссавець групи антилоп.
— Ганялись наші батьки по низових степах за білорогими сугаками (П. Куліш, Вибр., 1969, 123);
Часто з-під самих кінських копит пурхали важкі дрохви або табунець куріпок, а то з’явиться і зникне в траві схожий на вівцю прудконогий сугак (Панч, Гомон. Україна, 1954, 53);
*У порівн. Мав [Петро] батькову постать і силу, ворочав важкою шаблюкою, як блискавкою, а хисткий і проворний, як сугак на степу (П. Куліш, Вибр., 1969, 106).
Словник української мови (СУМ-11)