сугак
СУГА́К, а, ч.
Ссавець групи антилоп; сайгак, сайга.
– Ганялись наші батьки по низових степах за білорогими сугаками (П. Куліш);
Часто з-під самих кінських копит пурхали важкі дрохви або табунець куріпок, а то з'явиться і зникне в траві схожий на вівцю прудконогий сугак (П. Панч);
* У порівн. Мав [Петро] батькову постать і силу, ворочав важкою шаблюкою, як блискавкою, а хисткий і проворний, як сугак на степу (П. Куліш).
Словник української мови (СУМ-20)