судебник
СУДЕ́БНИК, а, ч. Старовинний збірник законів, правових ухвал.
Для створення однакової системи управління і суду на всій території держави у 1497 році був виданий судебник — звід законів (Іст. СРСР, І, 1957, 102).
Словник української мови (СУМ-11)