судейський
СУДЕ́ЙСЬКИЙ, а, е, заст.
1. Прикм. до суддя>́ 1.
З тяжкою бідою він зробив [склав] судейський екзамен (Фр., VII, 1951, 308).
2. Який служить у суді, судовому відомстві.
Лучалось інколи, прибіжить у село судейський панич, та хоч би й сам комісар, то дід так і лізе йому у вічі, як оса, так і грима, нікого не злякається (Стор., І, 1957, 157);
Учора ввечері.. приходить Стрімянов і Нимчасенко, чини судейські (Мирний, V, 1955, 326);
// у знач. ім. суде́йський, кого, ч. Той, хто служить у суді, судовому відомстві.
Послали [судді] судейського у той хутір, де жили брати (Стор., І, 1957, 50);
// Який належить, власт. судовим службовцям.
Судейський карман [кишеня] — що попівське черево (Укр.. присл.., 1963, 137);
Пан сліпця покликати велів І на судейський свій престіл [престол] засів (Фр., VIII, 1954, 380).
Словник української мови (СУМ-11)