судейський
СУДЕ́ЙСЬКИЙ, а, е, заст.
1. Прикм. до суддя́ 1.
З тяжкою бідою він зробив [склав] судейський екзамен (І. Франко).
2. Який служить у суді, судовому відомстві.
Лучалось інколи, прибіжить у село судейський панич, та хоч би й сам комісар, то дід так і лізе йому у вічі, як оса, так і грима, нікого не злякається (О. Стороженко);
Учора ввечері .. приходить Стрімянов і Нимчасенко, чини судейські (Панас Мирний);
// у знач. ім. суде́йський, кого, ч. Той, хто служить у суді, судовому відомстві.
Послали [судді] судейського у той хутір, де жили брати (О. Стороженко);
// Який належить, власт. судовим службовцям.
Судейський карман [кишеня] – що попівське черево (прислів'я);
Пан сліпця покликати велів І на судейський свій престіл [престол] засів (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)